Акція "Запали свічку пам’яті": 28 листопада о 16:00 проведіть хвилину мовчання та поставте на підвіконня запалену свічку

Голодомор 1932-1933

 

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів, які відбулись в Україні у XX столітті. Наймасштабніший з них був у 1932-1933 роках.

На думку більшості істориків, причиною голоду 1932-33 років стала примусова і репресивна для селян політика хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада.

Від голоду в Україні, відомого як Голодомор, померли щонайменше 3,9 мільйона людей. Кількість жертв у всьому СРСР оцінюють у близько сім мільйонів.

Майже 20 країн визнали голод в Україні 1932-33 років геноцидом української нації. Але це питання досі викликає запеклі дискусії серед істориків та політиків, а низка країн, зокрема Росія, заперечують геноцид.

з 25 листопада по 10 грудня - 16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА

 

         Проект «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»

👇

                https://www.coe.int/uk/web/kyiv/combating-violence-against-children-in-ukraine

21 листопада - ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

 

   21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року.

Свято встановлено Указом Президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року.

Метою запровадження пам’ятної дати стало донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

16 листопада - Міжнародний день толерантності

 

Міжнаро́дний день толера́нтності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. 
Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідань, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.
До цього положення варто додати, що ратифікація документів та створення законодавства це лише так звана «матеріальна» умова для формування реальної толерантності в суспільстві. Сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, Україна та її суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність — це ознака нашого життя.
Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів ООН.

17 листопада-Міжнародний день студента!

 Історія свята

Легкість, вечірки і веселощі на День студента були далеко не завжди. Саме свято бере початок ще в Чехословацькій республіці за часів Другої світової війни. Тоді почалася масштабна демонстрація, на яку 28 жовтня 1939 року вийшли студенти і викладачі. Вона була зроблена в честь утворення Чехословаччини, але закінчилася дуже плачевно.

Фашисти влаштували розгін акції, під час якого вбили студента медичного факультету Яна Оплетала. Після його вбивства, нова акція розпочалася на похоронах. Під час цієї акції десятки студентів опинилися за гратами.

А вже 17 листопада бійці Гестапо і СС вранці прийшли в гуртожитку і відправили за ґрати понад 1200 представників студентства. Частина з них була напревлена в Заксенхаузен.

Ще 9 студентів-активістів стратили не чекаючи суду в тюрмах. А незабаром Гітлер і зовсім закрив всі навчальні заклади до кінця війни.

Дату свята обрали в 1941 році в Лондоні, коли студенти-борці з фашизмом зустрілися на міжнародній зустрічі. Вперше День студента відзначили тільки в 1946, а в Україні його законно затвердили в 1999 Указом президента.

Відзначимо, що в Україні свят студентства є два. Перше - 17 листопада, друге - 25 січня на Тетянин день, яку вважають покровителькою всіх студентів.

АУДІОКНИГИ українською мовою

 

СЛУХАЙ КНИГИ https://sluhay.com.ua/

БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Бібліотека української літератури

 

 

Всеукраїнський диктант 2020: коли і де слухати ювілейний Радіодиктант національної єдності

У понеділок, 9 листопада, відбудеться ювілейний XX Всеукраїнський радіодиктант національної єдності-2020.

Де?

Радіодиктант національної єдності відбудеться в ефірі «Суспільної студії» на телеканалі «UA: Перший».

Традиційно в читальній залі Національної бібліотеки імені Вернадського облаштували місце для написання радіодиктанту, куди запросили відомих українських діячів та зірок.

Коли?

Радіодиктант національної єдності розпочнеться о 9:05 із того, що  ведучі Інна Москвіна та Роман Коляда розкажуть історію радіодиктанту та головні нововведення цього року. У «Суспільну студію» запрошені гості, які разом із ведучими писатимуть диктант.

О 9:15 акторка Римма Зюбіна розпочне читати сам радіодиктант. Текст радіодиктанту створив письменник і видавець Іван Малкович.

Які телеканали транслюватимуть?

Радіодиктант національної єдності-2020 наживо транслюватимуть наживо канали «UA: Перший», «UA: Культура» та всі регіональні суспільні телеканали, які є в кожному обласному центрі.

Де слухати?

Радіодиктант національної єдності паралельно з телеканалами транслюватимуть «Українське радіо» та радіо «Культура».

Де шукати в інтернеті?

• на сайтах телеканалів «UA: Перший», «UA: Культура» та всіх регіональних телеканалів
• на сайті «Українського радіо»
• у мобільних додатках suspilne.radio і suspilne.tv
• на ютуб-каналі «UA: Українське радіо»
• на сторінці «Українське радіо» у Facebook

Хто писатиме?

Писати можуть всі бажаючі у всьому світі. До цього закликають організатори радіодиктанту.

Однак щороку облаштувують місце для написання радіодиктанту, куди запросили багато відомих українських діячів та зірок. Цього разу у бібліотеці імені Вернадського радіодиктант писатимуть Катерина Павленко та Тарас Шевченко з гурту Go_A, Іван Леньо («Kozak System»), Марко Галаневич («ДахаБраха»), актор Ахтем Сеітаблаєв, Сергій Калантай, Геннадій Попенко, акторка Наталія Сумська, учасник дитячого «Євробачення-2020» від України Олександр Балабанов та багато інших.

Наживо з бібліотеки журналісти «Суспільної студії» розкажуть та покажуть, як пишуть диктант відомі українці.

«Суспільна студія» покаже, як пишуть радіодиктант у різних регіонах України та у Німеччині, Чехії, Словаччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Лівані, Німеччині, Словаччині, Австралії та Канаді, де на цей час буде друга ночі.

Після написання диктанту ведучі Інна Москвіна та Роман Коляда поспілкуються з українськими зірками, які пишуть диктант удома, та дізнаються їхні враження від події.

До написання Радіодиктанту долучиться харківський спецінтернат незрячих дітей. У прямому увімкненні глядачі побачать, як діти готуються до написання диктанту. А також команда експедиції української антарктичної станції «Академік Вернадський».

Куди надсилати?

Час для надсилання готового тексту — астрономічна доба. Його потрібно писати від руки на аркуші паперу, який можна сфотографувати і надіслати на електронну адресу  rd@ukr.radio.

Паперового листа потрібно надіслати за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада.

Коли опублікують текст та оголосять переможців?

Текст диктанту оприлюднять на сайті  «Українського радіо» 11 листопада об 11:00.

Результати оголосять упродовж 1–2 місяців, залежно від кількості отриманих листів. Ті, хто напише без жодної помилки, отримають подарунковий набір книжок від «Українського радіо». 

Як підготуватися?

«Треба читати популярних авторів, як правильно пишуться їхні прізвища», – зазначив автор тексту радіодиктанту Іван Малкович.

За словами Римми Зюбіною, щоб грамотно писати та розмовляти, потрібно насамперед читати книжки і переписувати їх.

Професорка кафедри української мови Києво-Могилянської академії і провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України, наукова консультантка радіодиктанту Лариса Масенко порадила прочитати список літератури.

Вікторина до дня української писемності та мови

 

Користь від читання

 

Читання книг продовжує тривалість життя в середньому на два роки.

Книги — найкраща заміна ноотропам — лікам, що стимулюють розумову діяльність, покращують пам’ять і підвищують здатність до навчання. Якщо ноотропи з часом перестають мати хоча б якийсь ефект, читання постійно покращуватиме ваш розум.

Читання — одна з найновіших і прийнятних для суспільства причин побути наодинці. Якщо хочете, щоб оточення вас поважало, немає кращого варіанту стратегічної ізоляції, аніж книги. Вони рятують від натовпу.

Завдяки читанню ми стаємо спокійнішими та більш терплячими, вчимося зосереджуватися на одній-єдиній речі протягом довгого періоду часу.

Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва

 Українська культура, одна з небагатьох, яка змогла вистояти під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти свою самобутність, первозданну чистоту і незамуленість.

Прародителями української культури можна вважати культуру індоєвропейських предків слов'ян, слов'янські культурні джерела, культури Київської Русі — дохристиянську і християнську.

Без сумніву, культурний розвиток народів відбувається в процесі їх постійних взаємовідносин. Чим більше різних впливів акумулює в собі культура народу, тим більш культурним є цей народ.

Українська культура зайняла гідне місце в культурі світовій. Вона розвивалась у взаємовідносинах з культурами Заходу та Сходу, в системі Польсько-литовської держави, українофобському «лоні» царської Росії.

Наслідками цього стали, з одного боку, система освіти і вченість, побудовані на західних зразках, з іншого — приниження української мови як «простонародної» і, в той же час, становлення новоукраїнської літератури, написаної саме цією народною мовою.

І це потрібно розуміти не як парадокс історії, а як закономірність внутрішньої сили української культури, яка мала вагомий вплив на будівництво імперської культури, такі визначальні її напрямки, як література, живопис, наука і музика.

Українська культура проникнута також козацьким нескореним національним духом свободи і вольності.

Не можна оминути увагою феномен «соціалістичної культури», адже Україна в цей період, не дивлячись на всі втрати, в тому числі і криваві, зробила гігантський ривок в освіті, культурі, науці і техніці. Репрезентацією держави в цій галузі і його культурним розвитком займається Міністерство культури України, яке і було створене.

В сучасному українському суспільстві, де культура часто виявляється непотрібною, важливо визначити і стверджувати високі моральні принципи, засновані на тисячолітньому духовному і культурному набутку українського народу, щоб не опинитися на задвірках культурного прогресу.