Сторінки

31 травня 2020 р.

31 травня Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням

         31 травня – Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням – Міська ... 

Щороку в останній день весни, 31 травня, відзначають Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням встановлене у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я.      
  

 Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням є ще однією нагодою для усвідомлення небезпеки, яку несе здоров’ю суспільства тютюнопаління; допомоги людям, які бажають позбутися цієї шкідливої звички та пересторога для тих, хто ще не спробував курити. Причиною появи боротьби з тютюнопалінням є передчасна смертність та хвороби в усьому світі, яким людство здатне запобігти. На сьогодні, за даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від вживання тютюну щороку помирає понад п’ять мільйонів людей; очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до восьми мільйонів смертей щорічно.        Основними причинами смертей, пов’язаних із тютюнокурінням, є серцево-судинні захворювання (47%), захворювання органів дихання (19%), рак легень (16%), інші види раку (9%) та інші причини (9%).


31 травня - Всесвітній День боротьби з тютюнопалінням — Обласне ...

24 травня 2020 р.

24 травня – День слов’янської писемності й культури

Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.
Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.
Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851.
В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.
Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури.
Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу мову. Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.



23 травня 2020 р.

23 травня — День героїв України

День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, а також героїв Небесної сотні та Героїв АТО.День Героїв — це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації. Відзначення Дня Героїв – свідчення твердої волі українського народу йти накресленим Героями шляхом боротьби до найвищої мети – незалежності, розквіту і слави Української Самостійної Соборної Держави. День Героїв відзначають понад сімдесят років. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв. Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН.


23 травня - цей день в історії



1592 - у Венеції інквізицією заарештований італійський філософ Джордано Бруно, звинувачений в єресі.

1873 - перше уявлення опери «Снігуронька» М. А. Римського-Корсакова в Москві.

1915 - Італія оголосила війну Австро-Угорщини і вступила в Першу світову війну.

1922 - Уолт Дісней створив свою першу компанію «Лаф-о-Грам Філмз», яка незабаром прогоріла.

1980 - у США на екрани вийшов фільм Стенлі Кубрика "Сяйво", поставлений за романом Стівена Кінга і з Джеком Ніколсоном в головній ролі.

1984 - Головний лікар США оголосив пасивне паління шкідливим для здоров'я.

1984 - в американський прокат вийшов другий фільм про пригоди розпачливого археолога Джонса «Індіана Джонс і храм долі». Сценарист Джордж Лукас, режисер Стівен Спілберг.

1994 - фільм Квентіна Тарантіно «Кримінальне чтиво" завоював "Золоту пальмову гілку» як кращий фільм на 47-му Міжнародному кінофестивалі в Каннах.

2008 - відкрита станція Київського метрополітену «Червоний хутір»

22 травня 2020 р.

22 травня - важлива дата для кожного українця.

22 травня - важлива дата для кожного українця. У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні. До цієї дати відділ мистецтв представляє видання, в якому вперше на рівні монографічного дослідження висвітлюється історія появи шевченківських поштових карток.Яцюк В.М. Шевченківська листівка як пам'ятка історії та культури 1890-1940 [Текст] / Володимир Яцюк. – Київ : Криниця, 2004. - 488 с. : іл., фото .- Текст укр. та англ. мовами.
Поштова картка, або листівка на початку ХХ століття стала чи не наймасовішим різновидом друкованої продукції, яка була доступна практично усім верствам населення.
Шевченківська листівка – це фотографічні та художні портрети Кобзаря, репродукції його малярських творів, ілюстрації інших митців до віршів та поем Шевченка, композиції з текстами віршів, репродукції творів мистецтва, присвячених Шевченкові, вшануванню та увічненню його пам’яті, фотонатурні та художні зображення місцевостей, пов’язаних з біографією митця, види поетової могили в Каневі, добродійні поштові картки, кошти від розповсюдження яких йшли на спорудження пам’ятників Шевченкові.
Книга розрахована на науковців, митців, колекціонерів, а також усіх, хто цікавиться історією та культурою України.

20 травня 2020 р.

ДОЛУЧИСЯ ДО ФЛЕШМОБУ - ОДЯГНИ ВИШИВАНКУ!!


ІСТОРІЯ ДНЯ ВИШИВАНКИ

Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримати Україну.

З чого все почалося

     14 років тому студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію "Всесвітній день вишиванки". Надихнув її до цього Ігор Житарюк, який регулярно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і разом одягнути вишиванки. Спочатку національний одяг вдягало кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня. До Дня вишиванки долучилася українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
         Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку – вдягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, це свято має глибокий зміст. По всьому світу об'єднуються українці в одній ідеї і показують, що мають власну самоідентифікацію та національний код. У цей день варто пам'ятати свою національну та громадянську позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.
День вишиванки не передбачає обов'язкових заходів, та протягом усієї історії свята з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці та ярмарки. Цей день завжди супроводжується усміхненими обличчями чи то в транспорті, чи то просто на вулиці. Адже кожен може побачити своїх однодумців. Крім того, у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів, що обов'язково вплине на того, хто вдягає вишиванку.

20 травня. Цей день в історії.


17 травня 2020 р.

17 травня 2020 року, є Днем пам'яті жертв політичних репресій - це щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з указом президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму

Кожного року в третю неділю травня українці відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. До Биківнянських могил з’їжджаються сотні людей, аби поклонитися праху тисяч репресованих, помолитися за їхні душі, запалити свічку пам’яті.
Саме лісовий масив неподалік селища Биківня, нині – північно-східна околиця Києва, є найбільшим в Україні місцем масових поховань жертв комуністичних політичних репресій.
За різними даними, саме тут органи НКВД закатували під час допитів або ж розстрілляли у позасудовому порядку від 15 до понад 100 тисяч осіб.
Протягом 1937-1941 років, Биківнянський ліс як об’єкт “спеціального призначення” – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР.


15 травня 2020 р.

Міжнародний день сім’ї

Дуже часто в сучасних сім’ях через те, що чоловік і дружина протягом дня багато часу приділяють роботі, дітям, телевізору, інтернету, хобі і т.д., наодинці подружжя проводять всього близько 4 хвилин в день.
Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.
Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.
Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!
У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.
З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

14 травня 2020 р.

15 травня. Цей день в історії.

1157 — На бенкеті у київського боярина Петрила отруєний князь Суздальський і Київський Юрій Довгорукий.
1252 — Папа Римський Інокентій IV оголосив буллу «ad extirpanda», роздільну інквізиції катувати підозрюваних в єресі.
1501 — венеціанець Оттавіано Петруччі відкрив першу у світі складальну нотодрукарню.
1536 — Анна Болейн і її брат лорд Рочфорд звинувачені чоловіком Анни, королем Генріхом VIII в любовному зв’язку. Обидва будуть страчені.
1618 — Німецький астроном Іоганн Кеплер відкрив закони руху планет.
1673 — Корнеліус та Роза Барль отримали премію за виведений ними чорний тюльпан. Упродовж останніх місяців Другої світової війни в Європі через блокаду нацистів були перекриті усі водні шляхи, по яких перевозили їжу до головних міст західної частини Нідерландів. Зазвичай людина потребує десь 1600 — 2800 калорій в день. Але станом на квітень 1945 року, денний раціон деяких осіб, які проживали в Амстердамі, , становив біля 500 — 600 калорій. Тому багато-хто в той час їли цибулинки тюльпанів. Вони були дуже жорсткі, і хоч їх варили на малому вогні, вони не ставали м’якшими…Порція цибулин тюльпанів вагою 100 грамів містить 148 калорій, 3 грами білків, 0,2 грами жиру та 32 грами вуглеводів. Власне саме завдяки цим огидним на смак цибулинкам, багато людей в Нідерландах пережило голод.
1756 — Англія оголосила війну Франції, поклавши початок Семирічній війні.
1768 — Франція купила в Генуї Корсику.
1770 — Відбулося весілля 14-річної Марії Антуанетти і 15-річного, майбутнього короля Франції, Людовіка XVI.
1875 — землетрус у Колумбії, що тривав лише 45 секунд, забрав життя 16 тисяч людей. Поруч, біля міста Кокуто, почалося виверження вулкану.
1902 — Португалія оголосила себе банкрутом.
1905 — Заснований місто Лас-Вегас у штаті Невада, США.
1910 — свій перший матч провела футбольна збірна Італії. У Мілані італійці обіграли французів — 6:2
1918 — почала працювати перша авіапошта — у США, між Вашингтоном, Філадельфією і Нью-Йорком.
1921 — Конгрес штату Нью-Йорк дав право місцевим властям вводити цензуру на танці й танцювальні костюми.
1922 — Марина Цвєтаєва з дочкою прибули до Берліна.
1928 — Вперше з’явився мультиплікаційний герой Міккі-Маус (мультфільм «Plane Crazy»), але спочатку він ще не мав голосу і мало скидався на себе дорослого.
1930 — Еллен Черч стала першою у світі стюардесою, яка стала до виконання своїх обов’язків на рейсі авіакомпанії United Airlines між Сан-Франциско та Шаєнном (Вайомінг).
1932 — Декретом уряду за підписом Сталіна оголошена «безбожна п’ятирічка», яка поставила мету: до 1 травня 1937 «ім’я бога має бути забуте на території країни».
1935 — відкрилася перша лінія Московського метрополітену.
1940 — У США у продажу з’явилися нейлонові панчохи.
1969 — Пол Маккартні вперше зустрівся зі своєю майбутньою дружиною Ліндою Істман.
1969 — У Канаді пом’якшені покарання за аборти, заборонені законом.
1973 — Жінки вирішили ні в чому не поступатися чоловікам: у США в продажу з’явився перший номер журналу «Playgirl» (тираж 600000).
1990 — Прийнята програма повернення кримських татар до Криму.
2009 — Президент Таджикистану Емомалі Рахмон заборонив чиновникам з’являтися на одних з ним портретах.
15 травня народилися:
1265 — Данте Аліг’єрі, видатний італійський поет епохи Відродження (дата приблизна, один із варіантів).
1567 — Клаудіо Монтеверді, італійський композитор («Орфей», «Аріадна», «Коронація Поппеї»).
1845 — Ілля Мечников, російський ембріолог, фізіолог і патолог, лауреат Нобелівської премії. Мечников розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів, відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету.
1848 — Віктор Михайлович Васнецов, російський художник («Три богатирі», «Альонушка», «Цар Іван Грозний»).
1856 — Лаймен Френк Баум, американський письменник, автор «Чарівника Смарагдового міста».
1859 — П’єр Кюрі, французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1906 року.
1873 — Павло Скоропадський, український політик, гетьман українського гетьманату.
1891 — Михайло Булгаков, російський письменник і драматург («Біла гвардія», «Майстер і Маргарита»).
1906 — Ірина Мурзаева, актриса («Серця чотирьох», «Дуже важлива персона», «Казка, розказана вночі»).
1915 — Борис Пилипович Савков, графік-карикатурист, чиї карикатури кілька десятиліть прикрашали сторінки журналу «Крокодил».
1925 — Людмила Касаткіна, актриса («Приборкувач тигрів», «Велика перерва», «Принцеса цирку»), дружина кінорежисера Сергія Колосова.
1937 — Мадлен Олбрайт (справжнє ім’я Марія Яна Корбелова), державний секретар США (1997-2000 рр..).
1938 — Мірей Дарк (справжнє прізвище Егроз), французька актриса, дружина Алена Делона.
1940 — Світлана Світлична, актриса («Діамантова рука», «17 миттєвостей весни», «Місце зустрічі змінити не можна»). Вдова актора Володимира Івашова.
1980 — Адам Островський, відомий під псевдонімом OSTR, відомий польський реп-виконавець та музикант.

10 травня 2020 р.



ДЕНЬ МАТЕРІ !


У нашій країні свято відзначають кожну другу неділю травня

Історія святкування Дня матері

У США вперше святкувати День матері запропонувала у 1872 році активістка Джулія Ворд, але її ініціативу не підтримали. У 1908 році американка Анна Джервіс з Філадельфії запропонувала вшановувати матерів на честь своєї матері, яка передчасно померла. У 1910 році День матері вперше визнали офіційним святом в штаті Вірджинія, а в 1914 році, президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня святом, присвяченим всім матерям.
У Швеції, Норвегії, Німеччини і Чехословаччини День матері почали відзначати після Першої світової війни. А у Великій Британії довгий час існувала "материнська неділя" - четверта неділя Великого посту.

Святкування Дня матері в Україні

Вперше свято в нашій країні відзначили у 1929 році у Львові. Після традиція святкування поширилася по Тернопільській області та в Східній Галичині. Разом з тим, в радянський період святкування заборонили.
Офіційно День матері в Україні відзначають після підписання президентом відповідного указу від 10 травня 1999 року.

Традиції святкування Дня матері

У різних країнах святкування відбувається по-різному. Наприклад, у США і багатьох країнах Європи прийнято приколювати до одягу квітку гвоздики. Кольорова гвоздика означає, що мама у людини жива, а біла – що вона вже померла.
У США також прийнято влаштовувати мамам святковий сніданок. Існує традиція дарування материнського персня – каміння на ньому повинно бути стільки, скільки у жінки дітей. В Австралії у цей день вітають не тільки матерів, а й усіх жінок, які мають відношення до виховання дітей.
У Німеччині в цей день діти дарують мамам 12 троянд, причому, вони повинні бути кольоровими.

8 травня 2020 р.

УКРАЇНА ВІДЗНАЧАЄ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ – ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ

        День пам'яті та примирення відзначає світ. В Україні офіційно пам'ятною датою 8 травня стало від 2015 року – тоді президент підписав відповідний указ. Акт про капітуляцію нацистської Німеччини підписали 7 травня у французькому Реймсі. І саме 8-го травня його ратифікували у Берліні. Це сталося о 22:43 за центрально-європейським часом, у столиці СРСР – Москві – на ту мить було 0:43 хвилини, 9-го травня.        

   Від 2014-го року 9-те травня в Україні більше не називають за радянською звичкою "День перемоги у Великій Вітчизняній війні", натомість – Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій. Також згідно із законом про декомунізацію, на масових заходах заборонена тоталітарна символіка, зокрема георгіївські стрічки та червоні зірки. Символом пам'яті є червона квітка маку, а гаслом –"Ніколи знову".



6 травня 2020 р.

А ви про це знали ?

Події 6 травня:

  • 1833 — У США зроблено перший сталевий плуг.
  • 1840 — Англія випустила свою першу поштову марку, однопенсову Королеву Вікторію («Чорний пенні»).
  • 1863 — Закінчилася битва під Чанселорсвіллом.
  • 1872 — В Англії засновано футбольний Кубок.
  • 1889 — У Парижі завершено будівництво Ейфелевої вежі.
  • 1920 — завершився Перший зимовий похід Армії УНР, за час якого армія пройшла 2500 км, воюючи проти білих і червоних, попри хвороби і холод, вистояла і вдало виконала завдання.
  • 1937 — У штаті Нью-Джерсі (США) при приземленні вибухнув найбільший у світі німецький трансатлантичний цепелін-велетень дирижабль LZ 129 «Гінденбург», через що загинуло 35 людей (13 пасажирів та 22 чоловіка обслуги). Ця подія поклала кінець епосі дирижаблів. Цепелін мав розмір понад 240 метрів завдовжки та важив 242 тони.
  • 1941 — У СРСР прийнято постанову про обов’язкове працевлаштування інвалідів війни.
  • 1944 — Британці випустили із в’язниці Магатму Ґанді.
  • 1953 — Американський хірург Джон Гібон першим успішно застосував «штучне серце-легені».
  • 1958 — в Уельсі відбулася остання смертна кара
  • 1968 — У зв’язку з вуличними боями у Парижі французька влада закрила університет Сорбонна.
  • 1987 — на літаку Ан-124 встановлено світовий рекорд дальності перельоту по замкнутому маршруту (20150,92 км).
  • 1990 — Відкрито державний кордон між Молдовою та Румунією.
  • 1991 — Український стрибун із жердиною Сергій Бубка в Японії установив світовий рекорд, стрибнувши на 6 м і 7 см.
  • 1992 — Прийнято конституцію республіки Крим.
  • 1994 — Урочисто відкрито тунель під Ла-Маншем між Францією й Великою Британією — Євротунель.

5 травня 2020 р.

Популяризація читання 📙📘📗📚



День народження СИДІРА ВОРОБКЕВИЧА

Сидір Воробкевич (1836 – 1903) – український письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини, художник. Мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С.Волох та інші.
Народився 5 травня 1836 р. в місті Чернівці в сім’ї священика, вчителя богослов’я, брат Григорія Воробкевича.
Його прадід утік свого часу з Литви й звався Сеульський Млака де Орочко, а дід переробив Орочко на Воробкевича. Частина прізвища Млака стала улюбленим псевдонімом Сидора. Батько його, Іван, на той час працював при Чернівецькій гімназії (тодішній ліцей) професором релігії та філософії. Його мати померла в 1840 році. Через п’ять років помер і батько, і Сидір разом зі своїм братом Григорієм залишилися сиротами. Отець Михайло Воробкевич забрав їх до своєї родини в місто Кіцмань.
Першу науку в Кіцмані дітям надала бабка Параскева. Вона навчила любити рідну мову, пісню та народ. З уст своєї бабусі Сидір чув силу-силенну казок, пісень, народних оповідань про козаків і турків. Дід поета мав безліч оповідей про козацтво, Україну, Умань, Залізняка, Гонту.
Навчався Сидір Воробкевич у Чернівецькій гімназії, згодом – у духовній семінарії, яку закінчив 1861 року. У гімназії він почав складати вірші й створювати до них музику. Потім був священиком у буковинських селах, де вивчав фольклор і побут місцевого населення.
Музичну освіту Сидір здобував приватно в професора Віденської консерваторії Ф.Кренна. У 1868 році склав іспит на звання викладача співу й регента хору у Віденській консерваторії. З 1867 року викладав спів у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, а з 1875 р. – на богословському факультеті Чернівецького університету. Як композитор складав літературні пісні й псалми, компонував хорові твори, сольні пісні та оперети, писав мелодії на власні вірші.
Літературна діяльність Сидіра Воробкевича розпочалася 1863 року, коли в збірнику "Галичанин" було надруковано п’ять перших віршів під загальною назвою "Думки з Буковини". 1877 року він видав перший буковинський альманах "Руська хата".
Сидір Воробкевич – один із засновників і редакторів журналу "Буковинськая зоря". Працюючи в Чернівецькому університеті, він очолював "Руське літературне товариство", а з 1876 року – студентське товариство "Союз".