Сторінки

30 квітня 2020 р.

Міжнародний день джазу

Зараз неможливо уявити будь-який джазовий колектив без саксофона. Однак, спочатку цей інструмент був тільки у військових оркестрах. Лише після Громадянської війни в Америці, саксофони знайшли ще одне застосування і, як виявилося, дуже вдале.
Одне з легендарних музичних напрямів, витоки якого йдуть глибоко в афроамериканську народну музику і блюз, що з’явилося десь в 1910-і роки, імовірно в Новому Орлеані (штат Луїзіана, США), досягло свого феєричного розквіту вже через пару десятиліть. Це був не просто синтез європейської та африканської культури, що отримав згодом повсюдне поширення, джаз з’явився як новітнім фундаментом для розвитку різних музичних напрямків на його базі, так і був цілком очікуваний, абсолютно самостійний і самодостатній стиль музичного мистецтва.
Наприкінці осені 2011-го року, на 36-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, рішенням міжнародного співтовариства 30-те квітня було оголошено «Міжнародним днем джазу». Враховуючи високий ступінь культури і динамічного різноманіття музичного мистецтва, спільну спадщину і унікальний колорит, метою відзначення Дня джазу стало бажання розширення рівня інформованості всієї міжнародної спільноти про виражену педагогічну роль джазу як однієї з сил, що сприяє зміцненню миру і взаєморозумінню, єдності і культурного діалогу між людьми, суспільними групами і соціальними об’єднаннями.

30 КВІТНЯ - ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ


29 квітня 2020 р.

Всеукраїнський День футболу

28 років тому, 29 квітня 1992 року, національна збірна команда України з футболу провела свій найперший матч. Зустріч на полі стадіону «Авангард» в Ужгороді із збірною Угорщини завершалися поразкою «синьо-жовтих» з рахунком 1:3.
Автором першого гола збірної України став нападник одеського «Чорноморця» Іван Гецько, який відзначився на 90-й хвилині зустрічі.
Відтоді дату 29 квітня святкують як Всеукраїнський день футболу, вона нагадує історичне минуле, пов’язуючи його із сьогоденням.

Міжнародний день танцю

У 1518 році у Франції сталася справжня танцювальна чума. Вона тривала місяць і призвела до загибелі десятків людей в Страсбурзі. Це сталося через виснаження або серцеві напади. Люди просто безконтрольно танцювали, поки не падали. Звичайно ж, все повинно бути в міру!
Деякі хореографи вважають, що за рухами тіла ховаються справжні рухи душі. Танець - невід’ємна частина будь-якої культури. Він є джерелом натхнення для художників, дизайнерів, скульпторів і режисерів театру і кіно. Люди, які займаються танцями, відрізняються, як правило, цілеспрямованістю і у них хороше здоров’я. Навіть медичні експерименти показали, що у тих жінок, які перенесли операцію з видалення злоякісної пухлини, при додаванні до звичайної післяопераційної терапії, танцювальних занять, одужання проходило набагато швидше.
Найбільш чуттєвий танець сучасності, без сумніву, - танго. Цей танець виник в 1890-му році в Аргентині, але він швидко став дуже успішним в Європі.
За деякими твердженнями, жінці набагато простіше танцювати сальсу, ніж чоловікові. Народився цей запальний танець, який довгий час вважався забороненим, в підпільних гральних закладах Куби.
Відомо, що рухи для багатьох витончених аристократичних танців хореографи запозичили в народних танцях. А перші вчителі танців з’явилися тільки у 15-му столітті.
Міжнародний день танцю відзначається з 1982 року за рішенням ЮНЕСКО в день народження французького балетмейстера Жана Жоржа Новера, реформатора та теоретика хореографічного мистецтва, який увійшов в історію як «батько сучасного балету».
Жан Жорж НОВЕРА (29.4.1727-19.10.1810) - французький балетмейстер, учень балетмейстера Л. Дюпре. Виступав як танцівник і очолював балетну трупу в театрі «Друрі-Лейн» у Лондоні.
НОВЕРА розробив принципи героїчного балету та балету-трагедії. У 1759 вийшла його знаменита праця «Листи про танець і балети», де НОВЕРА обгрунтував принципи балету-п’єси, який втілюється засобами дієвих пантоміми і танцю в співдружності композитора, хореографа і художника.
У цей день весь танцюючий світ відзначатиме своє професійне свято - театри опери та балету, сучасні танцювальні трупи, ансамблі сучасного бального та народного танцю і інші, як професійні, так і самодіяльні артисти.

29 КВІТНЯ - ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ


ДОСЛІДЖЕННЯ: Під час карантину українці читають значно більше

За останні три місяці суттєво зросла зацікавленість до книг! 72% українців прочитали хоча б одну книжку, натомість 2014 року цей показник становив 51%.
Дослідження провела агенція Info Sapiens, опитавши 751 українця у віці 16-59 років. Порівнювали зміну читацьких тенденцій із даними Дослідження читання книжок компанії «Київстар», проведеного 2014 року GfK Ukraine.
Згідно з опитуванням, збільшилась не лише кількість читачів, а й змінилося співвідношення зацікавлення паперовими та електронним книгами. 65% читачів віддали перевагу друкованим виданням (48% у 2014 році), а 54% – електронним (6 років тому цей показник становив лише 11%). Середня кількість прочитаних книг за цей період становить 4,7.
Подібна динаміка спостерігається і серед покупців книг. За останні три місяці 62% українців купили щонайменше одну книжку в тому чи іншому форматі. 2014 року цей показник становив 31%, 2008 – 36%, 2006 – 42%. В середньому кожен книголюб придбав 5 нових видань.
Розподіл за мовою прочитаних книг є таким: 36% читають українською мовою (24% у 2014 році), 24% — російською, 18% — мовою, якою написана книжка, 15% — без різниці, якою мовою читати.

Також результати дослідження показали, що за останні роки українці трішки краще орієнтуються у творчості сучасних письменників: 34% респондентів читали твори хоча б одного українського автора, що на 2% більше, ніж 2014 року. Серед лідерів – Ліна Костенко, Василь Шкляр, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Оксана Забужко, Юрій Андрухович.

28 квітня 2020 р.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше він відзначався у 2003 році.
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які загинули та отримали травму на виробництві.
У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.
В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня.

28 КВІТНЯ - ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ


26 квітня 2020 р.

34-та річниця Чорнобильської катастрофи

26 квітня цього року минає 34 роки з часу Чорнобильської катастрофи. Ця трагічна подія забрала тисячі жертв і чорним мороком оповила Україну і світ. Проте, скільки б не пройшло часу, все одно чорнобильський біль чорною гіркотою осідає в душах українців, ця трагедія навіки оселилась у людських серцях. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. 



24 квітня 2020 р.

Книги-антидепресанти: читаємо й покращуємо настрій


Часом кожному з нас не завадила б таблеточка з позитивним настроєм, яка вмить скрасить всю сірість і смуток буднів. Нехай поки таких пігулок не винайшли (принаймні безпечних :)), але у нас завжди є книги. 

Пропонуємо добрі, смішні, зворушливі і захоплюючі історії, після прочитання яких підвищується настрій з ймовірністю 99,99999%. Так що вперед, з хорошими емоціями!


«Повний безлад», Вуді Аллен


Вуді Аллен – геніальний кінорежисер і творець жанру «інтелектуальна комедія». Якщо ви хоч трохи знайомі з його творчістю, ви можете здогадуватися, що вас чекає в цій книзі. Гумор – дотепний, чорний, тонкий, перемішаний з сатирою і іронією, який іноді доходить навіть до абсурду. У цьому весь Вуді Аллен. 

У його збірці «Повний безлад» зібрано 18 есе про все на світі, які з різних сторін показують непривабливі якості людства, ламають усталені принципи життя і просто розривають шаблони. Тут люди потрапляють в комічні ситуації, тут життя – це суцільна низка абсурду, фарсу і сміху. 

Читати книгу приємно як залпом за пару вечорів, так і дозовано, смакуючи по історії в день. Стиль Вуді Аллена приносить справжнє читацьке задоволення: жодного плаского жарту і заїждженої фрази, а тільки маса фантазії, оригінальних порівнянь і метафор.


«Як приборкати дракона», Крессида Ковелл 


Хто ще не бачив останньої частини фільму «Як приборкати дракона»? А чи знаєте ви, що мультфільм був створений на основі серії книг Крессиди Ковелл? Ні? Тоді у нас для вас радісна новина – книга «Як приборкати дракона» не менш цікава, ніж кінострічка. І найчудовіше – за сюжетом вони практично не схожі, тому вас чекає море захоплюючих, добрих і гумористичних історій. 

Оповідання ведеться від імені Ікінга Кровожерного Карасика III. Будучи сивим і старим, він згадує про своє дитинство: друзів, небезпечні й веселі пригоди, драконів, рідне плем’я і своє перетворення з кволого хлопчини на справжнього вождя вікінгів. Книга захопить і дітей, і дорослих, а реготати і добродушно посміхатися вона змусить вас буквально на кожній сторінці. 

Обережно: викликає звикання і після першої книги хочеться читати наступні одинадцять якомога швидше.


«Жнець», Террі Пратчетт 


«Жнець» – гумористичне фентезі у кращому своєму прояві та один з найбільш бездоганних романів Пратчетта про Дискосвіт. Що буде, якщо його величність Смерть раптом відправлять на пенсію? Саме про такий результат подій і розповідає легендарний британський письменник. 

Смерть стає звичайним смертним на ім’я Білл Двер, влаштовується працювати на ферму і навіть дарує милі подарунки старенькій міс Флітворт. А тим часом світ без Смерті повільно котиться до апокаліпсису. Душі померлих нікому забирати і їм доводиться повертатися в мертві тіла: зомбі стає все більше. 

Чим же все закінчиться? Особливий, неповторний гумор Пратчетта, комічні ситуації і такий звичний і затишний Дискосвіт піднімуть настрій навіть в найбільш похмурі дні.


«Дванадцять стільців», Ілля Ільф і Євген Петров 


«Дванадцять стільців» – позачасова класика і шедевр, який неможливо пропустити повз. Якщо ви не знайомі з цією історією (а раптом такі люди існують?), терміново в бібліотеку! 

Привабливий і хитрий Остап Бендер, ситуації, що доводять читачів до нестримного реготу, і фразочки, розібрані нашими батьками й бабусями на цитати, – все добре в цій книзі. Але, крім відмінного почуття гумору, в першому спільному романі Іллі Ільфа і Євгена Петрова блискуче описана радянська дійсність того часу. Дрібні нюанси побуту, манера спілкування, популярні твори і, звичайно, люди, жоден з яких не уникнув тонкої іронії авторів.


«Спостерігаючи за англійцями», Кейт Фокс

 

А ось про англійську дійсність, правила поведінки та особливості характеру британців жартівливо розповідає в своїй книзі Кейт Фокс. Провівши власне «антропологічне дослідження», опитавши своїх співвітчизників і інших іноземців, письменниця створила одночасно серйозну і шалено смішну книгу. 

Читаючи «Спостерігаючи за англійцями», ви зрозумієте, наскільки англійці дивовижна нація (напевно, як і ми для них :)). У них є негласні правила практично для всього на світі: з чого потрібно починати розмову, як сперечатися в барах і навіть говорити про ремонт! 

З книги ви дізнаєтеся, який рефлекс виникає у британців при розмовах про секс, чому варто знайомитися з новими людьми невпевнено, як у Великобританії відносяться до пліток і ще безліч комічних цікавинок.


«Мерфі і Паркінсон. Закони»


Чому бутерброд завжди падає вниз маслом і ковбаскою? Чому зламаний телевізор раптом починає справно працювати, як тільки майстер прийшов його лагодити, і як можна написати курсову роботу всього за три години? 

Для всіх цих ситуацій існують свої закони: такі ж непорушні, як і сила тяжіння і «мінус на мінус дає плюс». Одні з них офіційно записані в розумних і важливих книгах, інші – ні, але всі вони пронизують наше буття. 

У книзі «Мерфі і Паркінсон. Закони» зібрані найсмішніші закони, які так чи інакше впливають на людське життя. Закон підлості, правила містера і місіс Паркінсон, ефект присутності і фізика Паулі – кожен з них змусить вас посміхатися і згадувати кумедні ситуації, в яких ви теж стикалися з ними.


«Чемодан», Сергій Довлатов


Для тих, хто не знайомий з творчістю Довлатова, його збірка оповідань «Чемодан» стане прекрасним початком. Жива, легка мова його творів ненав’язливо, але з головою переносить читачів в описувані події. 

Перед нами – типове життя в СРСР: письменник занурює нас в побут цілої епохи і змушує з кожним персонажем разом переживати звичайні життєві ситуації. Такі, якими вони є: часом нісенітні, часом надзвичайно суперечливі, але здебільшого – іронічно-смішні. 

Довлатовський гумор і манера письма – особливі, впізнавані з першого рядка та улюблені багатьма читачами. Стрибайте в одну з його історій, регочіть від душі, ностальгуйте і в сумні дні перечитуйте знову. Адже розповіді письменника однозначно знаходять відгук.


«Форрест Гамп», Вінстон Грум


Хто не чув про добродушного, щирого, але розумово відсталого хлопчика Форреста Гампа? Однойменний фільм з Томом Хенксом приніс цій історії неймовірну популярність і завоював свого часу шість премій «Оскар». Але книга багато в чому відрізняється від кінострічки: вона більш добра, легка і наповнена безліччю позитивних емоцій. 

Події, що відбуваються з Форрестом, – тонка пародія на американське суспільство XX століття: на принципи, устої, знамениту американську мрію, війну у В’єтнамі, бюрократію, освоєння космосу, політику і культуру в цілому. 

Розказані в книзі «Форрест Гамп» історії часто неймовірні, дивакуваті, навіть позбавлені сенсу, але головний герой завжди виходить з них з гідністю і залишається вірним собі.


«Життя, Всесвіт та все інше», Дуглас Адамс


«Життя, Всесвіт та все інше» – третя частина з «Путівнику Галактикою», знаменитої «трилогії з п’яти книг». У ній друзі Артур Дента і Форд Префект продовжують потрапляти у вражаючі пригоди. Тут модифікують жирафів настільки, що до сих пір не зрозуміло, як вони виживають. 

Якась унікальна істота погрожує образити кожного жителя Всесвіту в алфавітному порядку. Робот Марвін вганяє в депресію дрони і весь інформаційно-обчислювальний центр Землі. 

Історії з книги балансують між повною абсурдністю і витонченою іронією, але ніколи не виходять за рамки. Тут кожна, нехай навіть сама безглузда, ситуація перетворюється на привід по-доброму посміхнутися. За це багато читачів і люблять романи Дугласа Адамса: за те, що вони стають прекрасними ліками від будь-якої депресії та меланхолії.





8 книг для зміцнення імунітету психіки - BIBLIO-NIVKI Насолода книгою

8 книг для зміцнення імунітету психіки - BIBLIO-NIVKI Насолода книгою

Як читати книги, щоб не забувати їх - BIBLIO-NIVKI Насолода книгою

Як читати книги, щоб не забувати їх - BIBLIO-NIVKI Насолода книгою

24 КВІТНЯ - ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ


23 квітня 2020 р.

ПАМ'ЯТНИКИ КНИГАМ









Сьогодні, 23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання.

ЯК ТВОРИТЬСЯ КНИГА


ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КНИГИ


23 КВІТНЯ - ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ


21 квітня 2020 р.

Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності

Святкування Всесвітнього дня творчості та інновацій відбувається в третій декаді квітня. Вперше цей День відзначений у 2002 році. 



Знання потрібні людині, щоб жити. Щоб життя було приємним, зручним, комфортним та максимально безпечним. Такі знання набуваються нами через закладений в нашій природі творчий процес. Він дозволяє створювати щось унікальне і корисне, що часто породжує справжні інновації, а вони в свою чергу дозволяють нам вирішувати ті завдання, які ставить перед нами завжди мінливий неповторний поточний момент.
Так, «творчість дозволяє собі багато помилятися, але мистецтво знає, які з цих помилок слід зберегти» - сказав якось Скотт Адамс.
Без творчості та інновацій життя набуває вельми неприємного відтінку, адже течія життя передбачає освіжаюче його оновлення.
Основні проблеми творчості та інновацій не завжди лежать на поверхні, адже отриманих нами знань дуже часто недостатньо для адекватної реакції на нові і непередбачувані виклики.
Кожен момент часу, як і кожна в нашому світі людина, - унікальний. Унікальні завдання легше і ефективніше вирішувати за допомогою унікальних підходів, а вони можуть бути результатом лише природного творчого процесу.
Як показує практика і численні дослідження (наприклад, проведене доктором Кім, професором творчості та інновацій в коледжі Вільяма і Мері, в 2017 році на тему кризи творчості), суспільство починає програвати, коли робить ставку на закріплення вже відомих знань за рахунок розвитку творчого потенціалу. І це стосується в першу чергу системи освіти.
Щоб виробити ефективні підходи до вирішення нарастаючої кризи творчості, багато країн змінюють усталені догми і починають формувати позитивний тренд щодо даної проблеми. Так з’явився Всесвітній день творчості та інновацій.
Вперше цей день відзначався в більш ніж 50 країнах миру 21 квітня 2002 року. У 2017 році за підтримки Генеральної асамблеї ООН Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності став офіційним міжнародним заходом.
У резолюції №A / RES / 71/284 від 27 квітня 2017 року Генеральна асамблея пропонує всім державам членам, організаціям системи Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних і регіональних організацій, а також громадянського суспільства, включаючи неурядові організації та окремих осіб, відзначати цей день, належним чином і відповідно до національних пріоритетів, з метою підвищення рівня інформованості про роль творчості та інноваційної діяльності в вирішенні проблем і, таким чином, у економічному, соціальному сталому розвитку.
«Вкрай важливо, щоб ми використовували творчість у вирішенні проблем, з якими ми стикаємося. Традиційне мислення більше не спрацьовує », - виступаючи з промовою з приводу даної резолюції, сказала посол І. Ронда Кінг, постійний представник при Організації Об’єднаних Націй з Сент-Вінсента і Гренадін.
Давайте використовувати Всесвітній день творчості та інновацій, щоб зміцнити наш власний потенціал для створення нових ідей, нових рішень, нових дій та нових результатів.

Як святкувати Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності?
Пропонуємо почати день з мозкового штурму. Сядьте і подумайте про всі речі, які ви робите протягом дня і про те, як ви можете змінити їх на краще. Протягом усього дня записуйте свої думки та ідеї в блокнот. Робіть це незалежно від того, призначені ці ідеї для вас особисто або це думки про те, що можуть краще робити інші люди. Є ідея для вашого місцевого муніципалітету? Надішліть її їм. Повідомте їх, що ви думаєте, що це може принести користь всім. З’явилася нова ідея для вашого робочого місця? Ознайомте з нею свого боса і подивіться, що він скаже. Маєте новий план для себе? Слідуйте йому і подивіться, як ваша власна творчість може поліпшити вам життя.
Всесвітній день творчості та інновацій може стати днем, коли ви поставите своє життя на абсолютно новий шлях!

21 КВІТНЯ-ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ


Бібліотека світової класики


20 квітня 2020 р.

Письменники про читання

Чи люблять читати книжки самі письменники? І що вони взагалі думають про читання? Цікава підбірка цитат всесвітньовідомих авторів про книжки та читання:
«Я чув, що життя - непогана річ, але я віддаю перевагу читанню»
Логан Пирсолл Сміт, американський есеїст.
«Ви думаєте, що ваші біль і горе безпрецедентні в історії світу, а потім ви читаєте книгу»
Джеймс Болдуін, американський романіст, драматург, публіцист
«Слова - наче рентгенівські промені: якщо використати їх правильно, вони пройдуть через що завгодно. Коли ви читаєте, ви простромлені»
Олдос Хакслі, англійський письменник, есеїст та критик
«Я не вірю в ту магію, про яку йдеться в моїх книгах. Але я вірю, що щось справді чарівне може трапитися, коли ви читаєте хорошу книгу»
Джоан Роулінг, англійська письменниця
«Я думаю, що нам треба читати тільки ті книги, що кусають і жалять нас»
Франц Кафка, німецькомовний письменник
«Якщо ви хочете зрозуміти якусь людину, подивіться, що вона читає і як читає»
Кері Хьюм, новозеландська письменниця
«Читання для розуму - те ж саме, що і фізичні заняття для тіла»
Джозеф Аддісон, англійський письменник
«Я ніколи не любила читати, поки не зрозуміла, що можу втратити цю здатність. Ніхто не любить дихати»
Харпер Лі, американська письменниця та публіцист
«Читайте, читайте і ще раз читайте. Тільки не читайте один різновид книг. Читайте різні книги різних авторів - тільки так ви зможете розробити свій стиль»
Роберт Лоуренс Стайн, американський письменник
«Література - це найприємніший спосіб ігнорувати життя»
Фернандо Пессоа, португальський поет, прозаїк та драматург
«Спільне читання книг вголос пов'язує людей сильніше, ніж спільна виплата кредиту»
Януш Вишневський, польський письменник
«Читання може бути небезпечним»
Діана Сеттерфілд, британська письменниця

20 КВІТНЯ - ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ


17 квітня 2020 р.

Унікальна технологія писанкарства на Глибоччині

 Українська писанка, найбільш витончений витвір нашого народу, є безцінним скарбом, що чарує дивовижною, незвичайною красою. Писанку знає весь світ. Але писанка від писанки відрізняється.
         Традиційні буковинські і гуцульські писанки відзначаються яскравим різнокольоровим орнаментом геометричного та флористичного характеру. Таке розмаїття барв характерно також для карукованих писанок, які вражають яскравістю колориту, хоча орнаментика ще не є такою складною, а отже, набагато давніша.
         Характерними для карукованих писанок є не складні геометричні фігури чи малюнки, а прадавні символи – „завитки” – знаки рослинності, „баранячі ріжки” та „качачі шийки”, пов’язані з ідеєю щорічного відродження рослинного світу та „сварга” (свастика) – позначення чотирьох сторін світу або символ Сонця. Свастика є також одним з найдавніших знаків добра.
А називаються писанки так тому, що в процесі їх виготовлення застосовується карук – кістковий клей. Звичайний восковий  розпис при цьому не практикується взагалі. Підготовлена певним чином фарба накладається бичком на оброблене каруком яйце і видувається по всій площі. При малюванні карукованого яйця здається, що воно само себе   розмальовує. Майстриня лише дає смужечку фарби і дмухає на неї, а та смужечка розтікається, утворюючи різноманітні візерунки, які не намалюєш. Поєднання кольорів здійснюється за визначеними  правилами, а сам процес каруковання вимагає копіткої праці.
         На відміну від традиційних буковинських та гуцульських писанок, де переважає геометрична орнаментація, для карукованих характерною є  рослинна орнаментика, що зумовлено також особливостями технології їх виготовлення. А зоологічні мотиви, що займають важливе місце на гуцульських писанках, на  карукованих відсутні взагалі.
         Переплітаються кольори, утворюються нові – і яйце отримує свою, дуже красиву і унікальну розмальовку. На відміну від звичайних, не буває двох однакових карукованих писанок, на кожній утворюється неповторний узор, який навіть при бажанні не можливо повторити.
         Найстаріші узори, які ще  зрідка зустрічаються на звичайних писанках, в повній мірі  представлені на карукованих. А розмаїття примітивних узорів, переважно рослинного характеру, та знаків різних ритуалів вказує на давніше походження карукованих писанок. Саме завдяки своїй простоті на таких писанках збережено первісне значення древніх релігійних символів, не переінакшено їх на християнський лад.
         Про прадавність карукованих писанок свідчить також схожість їхніх узорів з орнаментами, які зустрічаються на посудинах, знайдених при археологічних розкопках. З огляду на давність походження, каруковані писанки можуть вважатись джерелом орнаментних форм для воскового розпису. Ці писанки певною мірою є проміжним елементом між простими крашанками та набагато досконалішими витворами, переходом від простого фарбування яєць до складних малюнків та орнаментів.
         Традиція карукованого писанкарства була широко розповсюдженою на межі Північної та Південної Буковини, про що добре пам’ятають старожили. Однак згодом, десь від середини шістдесятих років минулого століття, традиція занепадає і досить швидко зникає з побуту. Пов’язано це, очевидно, з появою штучних барвників, які не зовсім відповідають стародавній технології нанесення малюнку.
        Цікаво, що жінки старшого віку пам’ятають традицію каруковання як в українських, так і в румунських селах і в Північній Буковині в Україні, і в Південній Буковині в Румунії. І традиція ця була практично тотожною у обох народів. Проте ареал поширення є досить вузьким і обмежується десятком сіл південної частини Глибоччини та північної частини Сучавського повіту Румунії. Навіть в сусідніх районах та за межами Сучавського повіту каруковані писанки не виявлено.
         У Глибоцькому районі  Чернівецької області традиція каруковання була досить поширена в багатьох селах, зокрема в Кам’янці, Синівцях, Сучевенах. І після тривалого періоду забуття відроджується зараз майстринею Євдокією Візнюк, яка ще дівчиною бачила процес виготовлення таких  писанок і яку цьому ремеслу за стародавньою технологією навчала її бабуся.
         Барвники при карукованні застосовуються лише з природних матеріалів. Зелені барви виготовляються з підсніжників, зелені - жита, березового листя, осикових сережок та вербових  котиків; жовті - з кори яблуні, молочаю, квітів бузини, ромашки; блакитні – з синьої мальви, пролісків, сон-трави, тополі; червоні - з цибулиння та звіробою.
         Як каже старе повір’я, „Старі люди говорять: як в народі перестануть писати писанки і „гріти Діда”, тоді й кінець світу настане”. Отже, світ був, є, і вічно буде!

17 КВІТНЯ - ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ