Різдво Христове має давню історію з унікальними традиціями і звичаями

Різдво Христове має давню історію з унікальними традиціями і звичаями. В ніч з 24 на 25 грудня відзначається католицьке Різдво Христове. Це одне з найважливіших християнських свят і державне свято в більш ніж 100 країнах світу.

Історія святкування Різдва

Згідно з Євангелієм, в рік народження Ісуса за указом імператора Августа в Римській імперії, частиною якої були Іудея, проводився перепис населення. Для зручності для переписувачів всім жителям Іудеї було наказано з'явитися в місто свого народження. Чоловік діви Марії святий Йосип був нащадком царя Давида, і його "малою батьківщиною" був Віфлеєм. Марія, в цей час уже вагітна, вирушила до Віфлеєму разом з чоловіком.

Однак у Віфлеємі через наплив гостей Марії і Йосипу не вдалося потрапити в готель. Коли підійшов термін пологів, Марія народила дитину Ісуса в печері, в якій ховали худобу від негоди.

Після народження Ісуса першими йому прийшли поклонитися пастухи, яким про народження сина божого повідомив ангел. Слідом за ними прийшли волхви, яким шлях до печери вказала зірка, що з'явилася на небі в момент народження Ісуса. Волхви принесли Ісусу царські дарунки - золото, ладан і смирну. Цим даром волхви дали зрозуміти, що бачать в дитині Ісусі царя божого.

Згідно з католицькою традицією, волхвів, які самі були царями (за іншою версією - магами) звали Мельхіор, Каспар і Бальтазар.

Дізнавшись про народження сина Божого, тодішній цар Іудеї - жорстокий Ірод - вирішив знищити Ісуса. Ірод не став розбиратися і велів вбити в Іудеї всіх немовлят у віці до двох років (знамените побиття немовлят).

Однак ангел божий врятував Ісуса і його сім'ю. Ангел звелів Йосипу разом з Марією і дитиною бігти в Єгипет, де святе сімейство ховалося до самої смерті Ірода, після чого благополучно повернулося в Іудею.

Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до четвертого століття. Згідно з однією із сучасних гіпотез, вибір дати Різдва стався через одночасного святкування ранніми християнами Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня. Відповідно, в результаті додавання до цієї дати (25 березня) дев'яти місяців, Різдво довелося на день зимового сонцестояння.

Практично кожен католик дотримується традицію суворого посту в день перед Різдвом - 24 грудня. У цей день їдять тільки сочиво - зерна ячменю чи пшениці, які відварюють у воді і додають мед для смаку. Піст закінчується з появою на небі першої зірки.

Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. В католицьких країнах добре відомий звичай колядування - ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі. Скупих господарів висміюють і загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски, ряджені в шкури тварин, це дійство супроводжується гучним веселощами. Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і поступово з колядками стали ходити тільки до родичів, сусідів і близьких друзів.

Традиції Різдва

За сформованою в перші століття християнства римської традиції, в день Різдва, 25 грудня, служаться три особливі літургії - меса вночі, меса на зорі і меса денна. Таким чином, Різдво святкується тричі - як одвічної народження Слова від Бога Отця (вночі), народження Бога-Сина від Діви (на зорі) і народження Бога у віруючій душі (вдень). Святкування Різдва триває вісім днів.

Число страв символічне, по числу апостолів, але це не канон, а просто традиція. Якщо сім'я не може собі дозволити все 12 страв, не варто засмучуватися через це. Традиційне різдвяне меню може включати: кутю, з якої обов'язково починається святкове застілля; борщ; вареники з капустою, грибами, картоплею, ягодами; крокети - млинці з капустою; печену картоплю, рибу в різних видах - наприклад, коропа, оселедець; капусту з грибами або горохом; узвар; тістечка, чай.

Вдень перед Святим вечором прийнято: відвідати друзів і сусідів, щоб у всіх попросити вибачення, помиритися. Не можна сідати за святкову вечерю з образою в серці.

Святий Миколай іде - Різдво веде

 День святого Миколая є невід’ємною частиною української культури та історії, знати яку не лише важливо, а й цікаво. Нині традиція святкувати цей день відроджується по всій Україні, а дітлахи нетерпляче чекають подарунків на 19 грудня. У школах напередодні свята проводяться уроки, на яких дітей вчать писати святому листа, а найбільше за все у цей день шануються прояви турботи про нужденних.

Однак доволі багато людей не знають, ким був Миколай та чому його канонізували. У пам’ять про милосердя святого ми вирішили розповісти про це детальніше.

За історичними переказами Миколай народився десь між 270 та 286 роками нашої ери в місті Патарі на півострові Лікія, який є територією сучасної Туреччини. Хлопчик був єдиним сином Феофана та Нони — заможних і глибоко віруючих людей. Саме тому вони з перших днів ростили Миколая в релігійній атмосфері й похрестили його одразу після народження, що в ті часи було рідкістю.

Миколай виріс і став аскетичною та щедрою людиною, яка в будь-який час могла прийти на допомогу нужденним. З часом він переселився до міста Мира, воліючи присвятити себе науці, і саме там його дядько-єпископ висвятив Миколая у священники.

Незабаром після того, як хлопець досяг повноліття, його батьки загинули. А Миколай витратив свій великий спадок на допомогу іншим людям, приносячи час від часу до будинків бідняків їжу, теплі речі, іграшки тощо.

Усі добрі справи Миколай робив таємно, але одного разу городяни вистежили його. Коли всі в місті дізнались, хто здатен на такі милосердні вчинки, вони обрали Миколая єпископом — у 325-му році він відвідав Перший Вселенський Собор у Нікеї, який звів імператор Костянтин Великий.

За життя Миколай встиг зробити чимало добрих справ. Він визволяв полонених, рятував невинних від смертної кари, неодноразово допомагав бідним на суші та в морі. Завдяки цьому навколо Чудотворця з’явилася велика кількість легенд, і з часом Миколай став одним із найважливіших християнських святих.

Але ще більше добрих справ приписують святому вже після його смерті в 342 році. Вважається, що його мощі зцілювали хворих, тому церква канонізувала Миколая, а люди стали шанувати його як заступника та покровителя.

14 грудня День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

  Відповідно до  Указу Президента, починаючи з 2006 року, цього грудневого дня українці вшановують тих, хто ціною героїчних зусиль, а подекуди і власного життя, зумів зупинити ядерного монстра. Обрана вона була не випадково, адже саме цього дня, 34 року тому, відбулася здача в експлуатацію об’єкту «Укриття» – саркофагу, котрий забезпечив зберігання радіоактивних відходів на аварійному четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Зруйнований реактор перестав бути джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Таким чином, цього дня було поставлено умовну крапку в боротьбі з чорнобильським лихом.

13 грудня в Україні відзначають День святого Андрія. Це свято має два значення: релігійне і народне.

 13 грудня в Україні відзначають День святого Андрія. Це свято має два значення: релігійне і народне.

За першим в цей день прославляють апостола Андрія, який проповідував християнство у Скіфії і дійшов аж до Києва. На Андрія відмовляються від будь-якої роботи. Вважається, що працювати сьогодні – великий гріх.

За народним календарем, цього дня прийнято веселитися, адже саме сьогодні відзначають день Калити. Це свято – одне з найвеселіших у зимовому циклі. Дівчата та хлопці збиралися разом, готували смаколики та влаштовували забави.

За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, розповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили.

Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала "свою" хату для вечорниць. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити – була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер. Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрукти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще вдень варила ком­пот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю.

Після заходу сонця приходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство. Починалося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею на­кривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було дочекатися 12-ої години ночі, щоб наворожити собі свою доленьку.

Молодь обов’язково грала у веселу гру під назвою Калита. Дівчата заздалегідь випікали смачний корж з діркою посереднині, через яку протягувалася стрічка. Калиту підвішували до стелі, щоб парубок, який братиме участь у грі, міг дістати випічку лише зубами. Головне завдання молодика – вкусити калиту.

10 грудня - День прав людини

 

9 грудня у світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв злочину геноциду

 9 грудня у світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої гідності та запобігання цьому злочину. ... Ця дата була вибрана у зв'язку з тим, що в цей день в 1948 році була ухвалена Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього

9 грудня-Міжнародний день боротьби з корупцією

Міжнародний день боротьби з корупцією відзначається щорічно з ініціативи ООН 9 грудня, відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/58/4. Цього дня в 2003 році в мексиканському місті Меріда на політичній конференції високого рівня була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції, прийнята Генеральною асамблеєю 1 листопада 2003 року.

Документ зобов’язує держави, які підписали його, оголосити карним злочином хабарі, розкрадання бюджетних коштів і відмивання корупційних доходів. Відповідно до одного з положень конвенції, необхідно повертати кошти до тієї країни, звідки вони надійшли в результаті корупції. Конвенція - перший документ такого роду. Він особливо важливий для країн, де корумпованість всіх структур завдає шкоди національному добробуту.Спеціальний представник генерального секретаря ООН Ханс Кореллі, оголосивши про рішення заснувати Міжнародний день боротьби з корупцією, закликав представників більш ніж 100 країн, які зібралися на конференцію, підписати Конвенцію. Вона має стати важливим інструментом міжнародного права для протидії корупції, «що завдає шкоди розвитку країн і що представляє загрозу демократії і режиму правової держави».

6 грудня - ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

 Щороку в Україні відзначають День Збройних сил України – 6 грудня. У календарі це свято з'явилося в 1993 році й цю дату заснувала Верховна Рада України у постанові "Про збройні сили України". З того часу 6 грудня – свято всіх військовослужбовців України. Цей день не є офіційним вихідним днем.
Крім того, дата символічно збігається з початком Першого Зимового походу армії УНР. В деяких джерелах є припущення, що дату 6 грудня обрано саме тому, але підтверджень цієї версії немає.
До складу Збройних сил України входять:

• Сухопутні війська

• Протиповітряні війська

• Військово-морські сили

• Регулярна і контрактна армія

• Прикордонники

• Внутрішні війська

• Служба надзвичайних ситуацій

У 2016 році додалися ще одні війська – Сили спеціальних підрозділів. Варто відзначити, що у кожного роду військ є окремі професійні свята, а 6 грудня – відзначають всі війська одночасно.

7 грудня відзначається День української хустки!

 З нагоди Дня української хустки, який відзначаємо 7 грудня, українки запустили модний флешмоб # Українська хустка. 

Флешмоб у соцмережах проходить під гаслом "Зроби фото з хусткою".

Пані та панянки фотографуються в національних хустках і викладають світлини у соцмережу з хештегом  # Українська хустка.

Споконвіку українки носили хустку, яка вважала
сь оберегом, символізувала любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм. Хусткою українка закривала волосся на голові, але у неї завжди було відкрите обличчя. Це свідчить про волелюбність українок. Хустка, як невід’ємний елемент одягу підкреслює його буденність чи святковість, інформує про родинний, матеріальний статус.

 Відроджуємо, поважаємо, пропагуємо наші українські традиції - це генетичні скарби нашого народу. Традиції - це наше минуле і майбутнє!

1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом

 Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щороку 1 грудня відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та рішення Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими 1988 року. З того часу минуло більше 30 років, але проблема боротьби з поширенням ВІЛ інфекції/СНІДу залишається досить актуальною для багатьох країн світу.

          Метою Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом є підвищення обізнаності населення про ВІЛ-інфекцію/СНІД і демонстрація міжнародної солідарності перед загрозою пандемії. Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це ще одна можливість дізнатися про факти щодо поширеності ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику. Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ – вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і здоров’я інших та толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією.

       За оцінками програми Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ-інфекції/СНІД (ЮНЕЙДС) з початку епідемії ВІЛ-інфекції у світі інфікувалося вірусом імунодефіциту (ВІЛ) приблизно 78 млн. людей. Померло від захворювань, зумовлених СНІДом, більше 35 млн. осіб. ВІЛ-інфекція/СНІД стали потужними чинниками, що призводять до багатофакторного деструктивного впливу на соціальне та економічне життя суспільства. У найбільш уражених СНІДом регіонах відзначено зниження середньої очікуваної тривалості життя на 15-20 років. Для країн з негативним приростом населення масштабна епідемія ВІЛ-інфекції посилила існуючі демографічні проблеми. Економічний збиток від епідемії обумовлюється, в першу чергу, збільшенням непрацездатного населення.

Акція "Запали свічку пам’яті": 28 листопада о 16:00 проведіть хвилину мовчання та поставте на підвіконня запалену свічку

Голодомор 1932-1933

 

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів, які відбулись в Україні у XX столітті. Наймасштабніший з них був у 1932-1933 роках.

На думку більшості істориків, причиною голоду 1932-33 років стала примусова і репресивна для селян політика хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада.

Від голоду в Україні, відомого як Голодомор, померли щонайменше 3,9 мільйона людей. Кількість жертв у всьому СРСР оцінюють у близько сім мільйонів.

Майже 20 країн визнали голод в Україні 1932-33 років геноцидом української нації. Але це питання досі викликає запеклі дискусії серед істориків та політиків, а низка країн, зокрема Росія, заперечують геноцид.

з 25 листопада по 10 грудня - 16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА

 

         Проект «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»

👇

                https://www.coe.int/uk/web/kyiv/combating-violence-against-children-in-ukraine

21 листопада - ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

 

   21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року.

Свято встановлено Указом Президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року.

Метою запровадження пам’ятної дати стало донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

16 листопада - Міжнародний день толерантності

 

Міжнаро́дний день толера́нтності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. 
Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідань, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.
До цього положення варто додати, що ратифікація документів та створення законодавства це лише так звана «матеріальна» умова для формування реальної толерантності в суспільстві. Сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, Україна та її суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність — це ознака нашого життя.
Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів ООН.

17 листопада-Міжнародний день студента!

 Історія свята

Легкість, вечірки і веселощі на День студента були далеко не завжди. Саме свято бере початок ще в Чехословацькій республіці за часів Другої світової війни. Тоді почалася масштабна демонстрація, на яку 28 жовтня 1939 року вийшли студенти і викладачі. Вона була зроблена в честь утворення Чехословаччини, але закінчилася дуже плачевно.

Фашисти влаштували розгін акції, під час якого вбили студента медичного факультету Яна Оплетала. Після його вбивства, нова акція розпочалася на похоронах. Під час цієї акції десятки студентів опинилися за гратами.

А вже 17 листопада бійці Гестапо і СС вранці прийшли в гуртожитку і відправили за ґрати понад 1200 представників студентства. Частина з них була напревлена в Заксенхаузен.

Ще 9 студентів-активістів стратили не чекаючи суду в тюрмах. А незабаром Гітлер і зовсім закрив всі навчальні заклади до кінця війни.

Дату свята обрали в 1941 році в Лондоні, коли студенти-борці з фашизмом зустрілися на міжнародній зустрічі. Вперше День студента відзначили тільки в 1946, а в Україні його законно затвердили в 1999 Указом президента.

Відзначимо, що в Україні свят студентства є два. Перше - 17 листопада, друге - 25 січня на Тетянин день, яку вважають покровителькою всіх студентів.

АУДІОКНИГИ українською мовою

 

СЛУХАЙ КНИГИ https://sluhay.com.ua/

БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Бібліотека української літератури

 

 

Всеукраїнський диктант 2020: коли і де слухати ювілейний Радіодиктант національної єдності

У понеділок, 9 листопада, відбудеться ювілейний XX Всеукраїнський радіодиктант національної єдності-2020.

Де?

Радіодиктант національної єдності відбудеться в ефірі «Суспільної студії» на телеканалі «UA: Перший».

Традиційно в читальній залі Національної бібліотеки імені Вернадського облаштували місце для написання радіодиктанту, куди запросили відомих українських діячів та зірок.

Коли?

Радіодиктант національної єдності розпочнеться о 9:05 із того, що  ведучі Інна Москвіна та Роман Коляда розкажуть історію радіодиктанту та головні нововведення цього року. У «Суспільну студію» запрошені гості, які разом із ведучими писатимуть диктант.

О 9:15 акторка Римма Зюбіна розпочне читати сам радіодиктант. Текст радіодиктанту створив письменник і видавець Іван Малкович.

Які телеканали транслюватимуть?

Радіодиктант національної єдності-2020 наживо транслюватимуть наживо канали «UA: Перший», «UA: Культура» та всі регіональні суспільні телеканали, які є в кожному обласному центрі.

Де слухати?

Радіодиктант національної єдності паралельно з телеканалами транслюватимуть «Українське радіо» та радіо «Культура».

Де шукати в інтернеті?

• на сайтах телеканалів «UA: Перший», «UA: Культура» та всіх регіональних телеканалів
• на сайті «Українського радіо»
• у мобільних додатках suspilne.radio і suspilne.tv
• на ютуб-каналі «UA: Українське радіо»
• на сторінці «Українське радіо» у Facebook

Хто писатиме?

Писати можуть всі бажаючі у всьому світі. До цього закликають організатори радіодиктанту.

Однак щороку облаштувують місце для написання радіодиктанту, куди запросили багато відомих українських діячів та зірок. Цього разу у бібліотеці імені Вернадського радіодиктант писатимуть Катерина Павленко та Тарас Шевченко з гурту Go_A, Іван Леньо («Kozak System»), Марко Галаневич («ДахаБраха»), актор Ахтем Сеітаблаєв, Сергій Калантай, Геннадій Попенко, акторка Наталія Сумська, учасник дитячого «Євробачення-2020» від України Олександр Балабанов та багато інших.

Наживо з бібліотеки журналісти «Суспільної студії» розкажуть та покажуть, як пишуть диктант відомі українці.

«Суспільна студія» покаже, як пишуть радіодиктант у різних регіонах України та у Німеччині, Чехії, Словаччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Лівані, Німеччині, Словаччині, Австралії та Канаді, де на цей час буде друга ночі.

Після написання диктанту ведучі Інна Москвіна та Роман Коляда поспілкуються з українськими зірками, які пишуть диктант удома, та дізнаються їхні враження від події.

До написання Радіодиктанту долучиться харківський спецінтернат незрячих дітей. У прямому увімкненні глядачі побачать, як діти готуються до написання диктанту. А також команда експедиції української антарктичної станції «Академік Вернадський».

Куди надсилати?

Час для надсилання готового тексту — астрономічна доба. Його потрібно писати від руки на аркуші паперу, який можна сфотографувати і надіслати на електронну адресу  rd@ukr.radio.

Паперового листа потрібно надіслати за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада.

Коли опублікують текст та оголосять переможців?

Текст диктанту оприлюднять на сайті  «Українського радіо» 11 листопада об 11:00.

Результати оголосять упродовж 1–2 місяців, залежно від кількості отриманих листів. Ті, хто напише без жодної помилки, отримають подарунковий набір книжок від «Українського радіо». 

Як підготуватися?

«Треба читати популярних авторів, як правильно пишуться їхні прізвища», – зазначив автор тексту радіодиктанту Іван Малкович.

За словами Римми Зюбіною, щоб грамотно писати та розмовляти, потрібно насамперед читати книжки і переписувати їх.

Професорка кафедри української мови Києво-Могилянської академії і провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України, наукова консультантка радіодиктанту Лариса Масенко порадила прочитати список літератури.

Вікторина до дня української писемності та мови

 

Користь від читання

 

Читання книг продовжує тривалість життя в середньому на два роки.

Книги — найкраща заміна ноотропам — лікам, що стимулюють розумову діяльність, покращують пам’ять і підвищують здатність до навчання. Якщо ноотропи з часом перестають мати хоча б якийсь ефект, читання постійно покращуватиме ваш розум.

Читання — одна з найновіших і прийнятних для суспільства причин побути наодинці. Якщо хочете, щоб оточення вас поважало, немає кращого варіанту стратегічної ізоляції, аніж книги. Вони рятують від натовпу.

Завдяки читанню ми стаємо спокійнішими та більш терплячими, вчимося зосереджуватися на одній-єдиній речі протягом довгого періоду часу.

Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва

 Українська культура, одна з небагатьох, яка змогла вистояти під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти свою самобутність, первозданну чистоту і незамуленість.

Прародителями української культури можна вважати культуру індоєвропейських предків слов'ян, слов'янські культурні джерела, культури Київської Русі — дохристиянську і християнську.

Без сумніву, культурний розвиток народів відбувається в процесі їх постійних взаємовідносин. Чим більше різних впливів акумулює в собі культура народу, тим більш культурним є цей народ.

Українська культура зайняла гідне місце в культурі світовій. Вона розвивалась у взаємовідносинах з культурами Заходу та Сходу, в системі Польсько-литовської держави, українофобському «лоні» царської Росії.

Наслідками цього стали, з одного боку, система освіти і вченість, побудовані на західних зразках, з іншого — приниження української мови як «простонародної» і, в той же час, становлення новоукраїнської літератури, написаної саме цією народною мовою.

І це потрібно розуміти не як парадокс історії, а як закономірність внутрішньої сили української культури, яка мала вагомий вплив на будівництво імперської культури, такі визначальні її напрямки, як література, живопис, наука і музика.

Українська культура проникнута також козацьким нескореним національним духом свободи і вольності.

Не можна оминути увагою феномен «соціалістичної культури», адже Україна в цей період, не дивлячись на всі втрати, в тому числі і криваві, зробила гігантський ривок в освіті, культурі, науці і техніці. Репрезентацією держави в цій галузі і його культурним розвитком займається Міністерство культури України, яке і було створене.

В сучасному українському суспільстві, де культура часто виявляється непотрібною, важливо визначити і стверджувати високі моральні принципи, засновані на тисячолітньому духовному і культурному набутку українського народу, щоб не опинитися на задвірках культурного прогресу.

24 жовтня - Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй (День ООН)

 

День ООН - це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН.

24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.

За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об’єднаних Націй є живим втіленням надії.

Організація Об’єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Працюючи на повну силу, Організація Об’єднаних Націй може сприяти здійсненню цих високих сподівань людства.

Святкування Дня Організації Об’єднаних Націй є ствердженням нашої віри в ці сподівання людства.

Традиційно в День Організації Об’єднаних Націй в залі Генеральної Асамблеї проводиться міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких Організація Об’єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації зв’язується з різними містами світу.

22 жовтня - 85 років від дня народження Б.І.Олійника

 

20 жовтня - Міжнародний день кухаря і кулінара!

 

Це не просто професія, багато хто і цілком справедливо називають це мистецтвом. Перші кухарі з’явилися на землі без сумнівів з появою самого людства, інакше як можна пояснити, що ми все ще не померли з голоду. Більш того - прийом їжі для багатьох з нас досить приємне заняття. З’їсти що-небудь смачненьке, це те саме маленьке свято, яке кожен з нас може влаштувати собі, і не останнє місце в цьому займає кухарське мистецтво.

Професійне свято кулінарів і кухарів порівняно молода подія. Міжнародний день кухарів був заснований лише в 2004-му році. Це відбулося з ініціативи та за активної участі Всесвітньої асоціації кулінарних співтовариств, в яку тоді входило вже близько 8-ми мільйонів представників цієї прекрасної кухарський професії з безлічі країн світу.Приготування їжі це унікальний процес - скаже будь який кухар. Рецепт є лише якоюсь загальною картою приготування страви. Смак, вірніше баланс смаків, тонкощі і момент, в який необхідно виробляти ті чи інші дії з продуктами і приправами - це ціла симфонія. Професійний кухар, як диригент, успіх якого залежить не тільки від його знань і досвіду, але і від особливого таланту і чуття. Не багато можуть похвалитися цими необхідними якостями, проте багатьом з нас доводилося готувати самостійно і бачити різницю між роботою фахівця.

Робота кухаря вимагає від людини не тільки гарного терпіння. Крім цього необхідно гарне здоров’я, гарна освіта і навички. Оволодіти цим мистецтвом самостійно практично не можливо - завжди потрібен приклад і рада людини, яка вміє готувати. Можна сказати, що це вміння передається з покоління в покоління. Багатовіковий, тисячолітній досвід і практика в приготуванні їжі зробили це мистецтво надзвичайно віртуозним.

Кропітка і душевна робота кухарів помітна і затребувана по всьому світу. У багатьох з нас ця професія найчастіше асоціюється з ресторанним бізнесом, адже саме там зосереджено висока майстерність і вміння найкращих представників цієї професії. Це звичайно спірне питання. І кожна точка громадського харчування в праві претендувати на те, що саме вона є володарем роботи самого вмілого і найталановитішого кухаря. У цьому легко переконатися, достатньо лише спробувати пропоновану їжу і все стає зрозуміло.

У цей День шлемо щирі привітання на адресу всіх кухарів і кулінарів! Бажаємо Вам успішних шедеврів і заслуженою подяки Ваших клієнтів! Здоров’я Вам і приємного апетиту всім Вашим шанувальникам! Зі святом кухаря Вас!

Історія успіху шеф-кухаря з України:

 від Львівського гуртожитку до власного ресторану у США

👆👉

18 жовтня - Європейський день боротьби з торгівлею людьми

 

16 жовтня - День Шефа (керівника або боса) !!!!

 

Професійне свято керівника, директора або керуючого менеджера, головного бухгалтера - День боса, в різних країнах світу відзначають 16 жовтня. День їхнього головного помічника - секретаря або Міжнародний день секретаря святкують в середу останнього повного тижня квітня.

Напевно кожен з нас сподівається на те, щоб в його житті все було в порядку і мало хто замислюється, що будь-який порядок варто комусь цілком певних зусиль, відповідальності, організації та продуманих рішень. Не легко бути босом у своєму власному житті. Наскільки важко бути начальником і брати участь нехай лише в деяких аспектах життя підлеглих тобі людей? І нехай керівнику дано багато, але ж і питається з нього набагато більше, ніж з рядового службовця чи робітника. Та й самі підлеглі, як правило, в більшості випадків не без претензії по відношенню до свого начальства.

Всякий уряд Богом дано, - так написано в наймудрішої книзі всіх часів і народів, в Біблії. Шеф будь-якого рангу заслуговує поваги, навіть тільки тому, що покладає на себе цілком окреслений тягар постійних турбот і переживань, що вимагають грамотної координації та розширеного мислення. Від його рішень залежить не тільки він сам, але в першу чергу успіх справи, якою він займається, успіх його підлеглих. Є в цьому щось від того, що представляється нам моделлю, на якій стоїть все наше суспільство, моделлю сім’ї. Не дивно, що в народній культурі пострадянського простору шефів, босів і інших керівників деякі підлеглі інколи іменують «татами» і «мамами».

Не варто забувати і про те, що керівник будь-якого рангу - це не тільки покликання або призначення, але й професія. Причому професія, яка вимагає не тільки високої кваліфікації, досвіду і знань у своїй галузі, але й уміння неординарного мислення, сміливості, здатності до розумного вирішення здавалося б нерозв’язних завдань.

Одного разу, віддаючи данину поваги до праці свого начальника, у далекому 1958-му році, одна американська секретарка з міста Чікаго, Патриція Бейз Хароскі запропонувала заснувати нове професійне свято - День Боса (або День Шефа). Ініціатива була почута, і в 1962-му році влада штату Іллінойс затвердила це свято на офіційному рівні. Потім традиція була підхоплена багатьма іншими країнами і розповсюдилася по всьому світу.

У День Шефа підлеглі і колеги керівники традиційно нагадують один одному і самим собі, що професія керівника - часто робота без відпочинку, яка вимагає відповідальності за кожен крок, а Бос теж людина і його чи її нервова система ні чим не відрізняється від нервової системи кожного підлеглого. Він чи вона, хай іноді, але жадає до себе простої людської дружньої уваги. Не буде зайвим в цей День піднести своєму шефові якийсь, нехай символічний подарунок або листівку з позитивним настроєм, висловити щиру повагу, сказати теплі слова, залишивши критику на який-небудь інший день.